Громадська експертиза, як одна з форм участі громадян у прийнятті політичних рішень

Аналітична записка на тему:

 «Громадська експертиза, 

як одна з форм участі громадян у прийнятті політичних рішень»

Виконав:
Керуючий справами
виконавчого комітету
Первомайської міської ради
Луганської області
Шунін
Микола Костянтинович

Громадська експертиза, як одна з форм участі громадян у прийнятті політичних рішень.

Анотація

В аналітичній записці досліджується питання участі громадян у процесі прийняття політичних рішень органами влади шляхом проведення громадської експертизи. Основна увага приділяється дослідженню проблеми можливості інститутів громадянського суспільства проводити громадські експертизі діяльності органів місцевого самоврядування.

Досліджено досвід діяльності вітчизняних інститутів громадянського суспільства щодо громадської експертизи діяльності органів влади. Проаналізовано практику проведення громадської експертизи діяльності органів місцевого самоврядування, як складової механізму демократичного управління державою.

Визначено коло можливих ризиків та існуючих на теперішній час проблем, запропоновані рекомендації щодо їх вирішення.

Громадська експертиза, як одна з форм участі громадян у прийнятті політичних рішень

Постановка проблеми

Одним із шляхів подолання в країні адміністратив­но-бюрократичної державності є впровадження механізмів громадського контролю в усі сфери забезпечення населення адміністративними та соціальними послугами. Тому на сьогоднішній день актуальним є питання взаємодії органів влади і громадськості з цих питань.

Для посилення зазначеної взаємодії на загальнонаціональному рівні, з метою створення належних умов для участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, Кабінетом Міністрів України 5 листопада 2008 року було прийнято Постанову №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» (далі – Постанова). Зазначений Порядок, розроблений відповідно до пункту 4 статті 5 Указу Президента України від 15 вересня 2005 року №1276 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», визначає процедуру сприяння проведенню інститутами громадянського суспільства громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.

Під інститутами громадянського суспільства розуміються  громадські організації, професійні та творчі спілки, організації роботодавців, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства.

Використання механізму, передбаченого Постановою сприяє більшій відкритості органів влади, і дає змогу громадськості сприяти органам влади у їх діяльності.

Органи влади мають можливість отримати висновки громадськості щодо тих чи інших напрямів діяльності, які не є обов'язковими для використання або застосування, але дозволяють поглянути на порушенні питання з іншого боку і можуть бути враховані при реалізації поставлених завдань.

На жаль цей порядок стосується лише органів виконавчої влади. Щодо ж проведення громадської експертизи діяльності органів місцевого самоврядування, то Постановою органам місцевого самоврядування рекомендовано використовувати зазначений у ній порядок.

Таким чином, можливість проведення інститутами громадянського суспільства громадської експертизи діяльності місцевих рад та їх виконавчих органів, використовуючи норми Постанови, суттєво обмежена та залежить безпосередньо від органів місцевого самоврядування.

Вітчизняний досвід проведення громадської експертизи діяльності органів влади

Громадська експертиза – це вид експертної діяльності з аналізу та оцінки впливу господарської або іншої соціально-інноваційної діяльності, нормативних та інших управлінських актів на умови життя та реалізацію прав і законних інтересів громадян, яка здійснюється експертними комісіями або громадськими експертними організаціями відповідно до процедур, встановлених Положенням.

Як зазначають експерти, жодна країна не має аналогів такого інструменту впливу громадян на прийняття органами влади політичних рішень, принаймні найближчі країни-сусіди.

В Україні є певний, хоча і невеликий, досвід проведення інститутами громадянського суспільства громадських експертиз діяльності таких органів виконавчої влади, як:

- Міністерство юстиції України;

- Міністерство транспорту та зв'язку України;

- Львівська, Херсонська, Полтавська обласні державні адміністрації;

- Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області;

- Головні управління юстиції у місті Севастополі та у Рівненській області;

- Перемишлянська райдержадміністрація Львівської області;

- Котелевська райдержадміністрація Полтавської області.

Громадську експертизу зазначених органів виконавчої влади проводили такі інститути громадянського суспільства:

- Інформаційно-правовий центр „Наше право” (Львівська область);

- Всеукраїнська громадська організація „Національний комітет по боротьбі з корупцією”

- Благодійний фонд  ”Гелон” (Полтавська область);

- Молодіжної організація „Інформаційно - правовий центр „НАШЕ ПРАВО” (Львівська область);

- Полтавська організація Всеукраїнської громадської організації „Товариство українських офіцерів”

- Херсонський обласний центр „Успішна жінка”

- Львівська Громадська організація „Інститут Регіонального Розвитку”

- Молодіжна організація „Нова генерація” (м.Херсон);

- Благодійний Фонд „Брат” (м.Київ).

Якщо приводити приклади масштабних заходів з безпосереднього проведення громадських експертиз, то необхідно вказати, що з липня 2009 р. по травень 2010 р. Дніпропетровська обласна громадська організація «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» впроваджувала проект «Підвищення спроможності інститутів громадянського суспільства проводити експертизу регуляторної діяльності місцевих органів виконавчої влади».

Завдяки реалізації цієї ініціативи в Дніпропетровській області було підготовлено 17 експертів, які взяли участь у громадській експертизі 6 районних державних адміністрацій Дніпропетровської області. Протягом реалізації проекту експертами була розроблена методика проведення громадської експертизи регуляторної діяльності районних державних адміністрацій, яка була винесена на громадське обговорення. Також було проведено громадське обговорення результатів експертизи і експертні пропозиції щодо поліпшення діяльності органів виконавчої влади.

За результатами громадської експертизи було встановлено, що районні державні адміністрації найчастіше приймають регуляторні акти з порушенням чинного Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Причина такого становища багато в чому полягає в нестачі ресурсів, практичного досвіду і контролю з боку громадськості за діяльністю цих органів виконавчої влади.

Як зазначають експерти, на теперішній час близько 40 неурядових організацій  заявили про проведення громадських експертиз діяльності органів влади. Очікується, що в Україні незабаром буде нескінчена кількість громадських експертиз.

У зв'язку з цим, набуває розвитку інформаційна кампанія щодо проведення громадських експертиз. На теперішній час, в основному зазначену інформацію містять електронні ресурси, такі як:

-     «Громадський портал Львова», в якому приведено перелік громадських експертиз виконавчих органів влади, проведених в Україні;

-     «Ресурсний центр гурт. Інформуємо громадянське суспільство України»;

-     «Робочий стіл громадського експерта» - інтернет-ресурс для тих, хто бажає навчитися проводити громадську експертизу. Очікується, що новий інтернет-сайт не лише знайомитиме з передовим українським досвідом у проведенні експертизи, а й буде постійно тримати в фокусі нормативні акти та методичні документи, що стосуються проведення експертизи. Завдяки можливостям сайту, користувачі зможуть самостійно та крок за кроком проходити процедуру проведення громадської експертизи з одночасним методичним супроводом консультантів на всіх етапах.

З'являються друковані видання. Наприклад, Український незалежний центр політичних досліджень підготував до друку посібник „Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади: крок за кроком”, в якому наведено методичні рекомендації щодо планування і проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади відповідно до Постанови. Подані приклади типових документів (запити, звернення, скарги, позовні заяви).

Дніпропетровська обласна громадська організація "Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики" розмістила на своєму Інтернет-сайті перше видання із серії "Громадянське суспільство: досвід, професіоналізм, відповідальність" - практичний посібник "Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади в Україні: організація та проведення". У практичному посібнику висвітлено інституційні та організаційні складові громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, концептуальні положення, методологічні підходи, а також проаналізовано існуючий вітчизняний досвід проведення громадської експертизи регуляторної діяльності місцевих державних адміністрацій Дніпропетровської області. Наведено практичні рекомендації та алгоритм проведення громадської експертизи, приклади запитів на проведення громадської експертизи, звітів та рекомендацій органам виконавчої влади за її результатами.

Неурядовими (громадськими) організаціями проводяться відповідні „круглі столи” та тренінги. Наприклад, 6 травня 2010 року, у Луганську відбувся тренінг «Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади». Даний захід проводився за ініціативи Українського незалежного центру політичних досліджень  та Творчого об’єднання «ТОРО» у співпраці із Східноукраїнським центром громадських ініціатив. Мета заходу – навчити активних представників неурядових організацій, членів органів самоорганізації населення та журналістів ефективному використанню громадської експертизи під час проведення кампаній на захист громадських інтересів. У тренінгу взяли участь 28 представників об'єднань громадян та засобів масової інформації Луганської, Донецької та Харківської областей. Під час заходу були розглянуті такі питання: що таке громадська експертиза; чим громадська експертиза може допомогти в кампанії громадського представництва; планування та процес проведення громадської експертизи; дії органу влади по розгляду та врахуванню експертного висновку; способи оскарження дій або бездіяльності органів влади з приводу невиконання Постанови та інші. Під час практичних занять учасники розробляли план та інструментар громадських експертиз діяльності органів виконавчої влади у різних напрямках місцевої політики.

Органи виконавчої влади теж проводять відповідні заходи, які направлені на виконання Постанови, забезпечення прозорості та залучення громадськості до процесу прийняття політичних рішень.

Тут необхідно зазначити, що деякі органи виконавчої влади, крім процедури проведення громадської експертизи, яка передбачена Постановою, пішли далі в своїх діях щодо сприяння інститутам громадянського суспільства. Наприклад, з метою створення належних умов для участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, а також для опрацювання запитів інститутів громадського суспільства, деякі органи виконавчої влади видали накази про затвердження власних Порядків сприяння проведенню громадської експертизи на запити інститутів громадянського суспільства та створення постійних діючих комісій з цього питання (Державна служба автомобільних доріг України, деякі облдержадміністрації).

Але є й негативний досвід. Першого квітня 2010 року Інститутом Медіа Права була ініційована громадська експертиза Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Предметом експертизи повинна була стати діяльність Держкомтелерадіо із регулювання порядку мовлення Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» (ДТРК «УТР»). Шостого травня 2010 року від Держкомтелерадіо надійшов лист, у якому йшлося про відмову у проведенні громадської експертизи. Причиною відмови названо те, що «при Держкомтелерадіо створена та діє Громадська рада, до компетенції якої відноситься також проведення громадської експертизи діяльності Держкомтелерадіо». Така відмова є незаконною, оскільки чинне законодавство, що регулює проведення громадських експертиз, а саме Постанова, не передбачає обмежень щодо кола інститутів громадянського суспільства, які можуть одночасно або послідовно здійснювати експертизу одного й того ж органу виконавчої влади. Інститут Медіа Права надіслав до Кабінету Міністрів скаргу на цю відмову і має намір домогтися визнання права на проведення громадської експертизи Держкомтелерадіо та згодом здійснити її.

Завдяки проведенню громадської експертизи в рамках вищезгаданого проекту «Підвищення спроможності інститутів громадянського суспільства проводити експертизу регуляторної діяльності місцевих органів виконавчої влади» були виявлені, також, проблеми з прозорістю та відкритістю районних державних адміністрацій у Дніпропетровській області, які в порушення чинного Порядку сприяння проведенню громадської експертизи органів виконавчої влади, не тільки не сприяли у її проведенні, але і всіляко перешкоджали цьому. Скарги на бездіяльність цих органів влади були направлені до обласної прокуратури, а також були подані відповідні позови до окружного адміністративного суду.

В той же час, за результатами громадської експертизи були також визначені районні адміністрації, діяльність яких є найбільш відкритою і прозорою. Завдяки керівництву і співробітникам цих організацій була проведена громадська експертиза, своєчасно підготовлені експертні висновки і пропозиції щодо удосконалення регуляторної діяльності цих органів влади.

Пряма участь громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні та існуюча практика проведення громадської експертизи діяльності органів місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування не є, згідно законодавству, виконавчими органами державної влади. Керівники органів місцевого самоврядування не призначаються, а обираються (територіальною громадою, або депутатами). У свої діяльності керуються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Конституцією та законами України, Указами Президента, іншими підзаконними актами. Крім того, міські ради, депутати якої обираються членами териориальної громади, є своєрідними «законодавчими» колегіальними органами місцевого самоврядування. А виконавчі комітети здійснюють політику міської ради щодо питань забезпечення життєдіяльності територіальних громад.

Але переважна більшість громадян України не задіяна у політичних або громадських об’єднаннях, їх думка, як правило, не береться до уваги у процесі прийняття політичних рішень, тому майже єдиною формою реального впливу на процеси політико-владних відносин, у тому числі на місцевому рівні залишаються вибори та участь у формі прямої дії. У період між виборами громадяни також позбавлені реального впливу на державні структури та представницькі органи влади; ефективних механізмів контролю за їх діяльністю ще не створено.

На місцевому рівні, крім виборів, законодавчо закріплені інструменти прямої участі громадян у прийнятті рішень - місцеві референдуми, створення органів самоорганізації населення, діяльність асоціацій, участь у громадських організаціях тощо.

Використовуються також різні форми залучення громадян до формування стратегії розвитку територій, наприклад громадські слухання (яка є дуже поширена в країнах Європейського союзу), створення консультативно-дорадчих рад громадськості при органах влади.

Але життя показує, що на практиці ці форми участі (або залучення) громадян до процесів прийняття політичних рішень малоефективні. І я вважаю не тільки на рівні місцевого самоврядування але й на рівні органів виконавчої влади. Їх використання, як органами влади, так і інститутами громадянського суспільства здебільшого носить формальний характер, така собі вивіска демократичності.

Щодо громадських слухань. В Україні існує практика, коли  процедура проведення громадських слухань в державі закріплена навіть не у всіх статутах територіальних громад міст, які є обласними центрами. Результати моніторингу здійсненого представниками Комітету виборців України по впровадженню форм прямої демократії на регіональному рівні надають підстави стверджувати про формалізацію проведення громадських слухань. Використання адміністративного тиску з боку міської влади призводить до затягування прийняття рішення і нехтування думкою громадськості, в окремих випадках резолюції громадських слухань у рішеннях міських рад не враховуються.

Крім того, створені згідно до Указу Президента України громадські ради при органах державної і місцевої влади, не використовують (не виконують) своє призначення у повному обсязі. За даних обставин, кількість створених громадських рад, що функціонують при структурах різних гілок влади, не свідчить про якість роботи.

Хоча є й позитивні приклади, все ж таки переважна більшість з громадських рад, створені як міжвідомчі структури. Залучення громадськості в більшості випадків носить формальний характер, а решта мають характер експертних рад, до їхнього складу входять призначені представники громадськості - здебільшого непрофесіонали, не спеціалісти у відповідних галузях, нерідко громадяни з сумнівною репутацією, слабко мотивовані (не тільки матеріально, але й відносно захисту законних інтересів громадян та членів цих об'єднань громадян).

В свою чергу ефективність роботи представницьких органів міської ради, я вважаю, теж не завжди на достатньому рівни. Причини ті ж самі. Усугублює ситуацію ще й пропорціональна система  місцевих виборів, періодичність проведення сесій міських рад (1 раз на квартал згідно планів роботи). Основна робота щодо забезпечення життєдіяльності територіальних громад, захист законних інтересів її членів, звісно, покладена на виконавчі органи рад – виконкоми, самостійні управління та відділи. В данному випадку спостерігається ситуація, коли при прийнятті основних рішень (рішення міської ради, виконкому, розпорядження міського голови) депутати та члени виконкому використовують інформацію та матеріали, які готують ті ж виконавчі органи рад. Часто вони керуються принципом – ініціатива карається, та не хочуть собі якихось додаткових навантажень. Це звісно призводить до низької якості прийняття управлінських рішень та зниження ефективності роботи органів місцевого самоврядування.

Тут якраз і стає  в нагоді громадська експертиза - нова форма участі громадян у процесі прийняття політичних рішень органами місцевого самоврядування, яка дозволяє незалежно оцінити якість проектів управлінських документів, та тих рішень, які вже прийнято, їх виконання, в цілому діяльність органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, надати органам влади відповідні пропозиції.

Але як зазначалось вище, Постанова рекомендована органам місцевого самоврядування. Іншими словами, вони її можуть виконувати або не виконувати. Як показує практика, органи місцевого самоврядування неохоче йдуть назустріч інститутам громадянського суспільства та просто ігнорують їх запити щодо проведення громадських експертиз, тому громадська експертиза діяльності саме органів місцевого самоврядування не дуже поширена в Україні. Причина цієї ситуації, я вважаю, криється у відсутності законодавчого механізму проведення громадської експертизи органів місцевого самоврядування, який би крім іншого передбачав би й відповідальність органів влади, небажанні міських рад співпрацювати з інститутами громадянського суспільства.

Наприклад, в місті  Лисичанську Луганської області Громадською організацією «Лисичанська міська асоціація підприємців південної частини міста» міському голові було направлено запит щодо проведення громадської експертизи. Не дочекавшись відповіді у встановлений законодавством термін, громадська організація звернулась до прокуратури. Проте експертиза так і не була проведена до теперішнього часу.

Всеукраїнський громадський рух „Комунальний фронт”, який включився в роботу зі сприяння регіональним ініціативам у проведенні громадських експертиз нарахування комунальних тарифів (проблема характерна для всієї України) очікує з боку місцевої влади серйозний опір і бюрократичну тяганини. Адже чиновники дуже не зацікавлені в оприлюдненні такої інформації, тому що вона часто проливає світло на багато тіньових схем, які використовуються в цій сфері. Але досвід організації такої експертизи, проведеної в Кременчуці Громадською організацією «Підприємці  м. Кременчука «Народна Рада», дозволив відпрацювати певні механізми тиску на органи місцевої влади, які дозволяють змусити чиновників йти на співпрацю.

Хоча для справедливості треба зазначити, що є й об'єднання громадян, які дискредитують громадську експертизу як таку. Зокрема, були випадки, коли організація засипала всі можливі органи влади запитами, але так і не зробила ніякого експертного  висновку. До речі, як я помітив, у Постанові відповідальність подібних організацій за неякісне або неналежне виконання громадської експертизи не закріплений. Відсутній і механізм захисту органу влади від втручання в їх діяльність сумнівних (з негативноє репутацією або низько мотивованих, з пасивною громадською позицією організацій). Не закріплений цей механізм і в статутах територіальних громад, відповідних рішеннях міських рад та виконкомів, що є, я вважаю, також стримуючим фактором.

Крім того, відсутність реформування безпосереднього механізму прийняття рішень органами державної влади практично унеможливлює досягнення головної мети форм прямої участі громадян у політичних процесах - зростання рівня активності громадськості у прийнятті державних рішень.

Є й позитивний досвід. В місті Первомайську Луганської області міська рада та її виконком пішли на зустріч інститутам громадянського суспільства. На звернення громадської організації „Луганський обласний центр політичних та соціологічних досліджень „Політсоціум” (голова – Іванов В.В.) виконкомом було прийнято рішення про проведення громадської експертизи виконання управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва міської ради Програми реформування житлово-комунального господарства міста Первомайська. Розпорядженням Первомайського міського голови №32 від 19.02.2010 р. біло створено робочу групу з цього питання та затверджено план заходів з проведення громадської експертизи. Ціль роботи – підвищення ефективності участі територіальної громади міста Первомайська у вирішенні проблеми отримання житлово-комунальних послуг у відповідності із встановленими нормативами і стандартами, а також, сприяння більш відкритій роботі та відповідальності виконавчих органів міської ради через механізм громадської експертизи. У підсумку громадської експертизи робоча група створила аналітичний звіт, який Первомайська міська рада планує використати для прийняття рішень щодо затвердження заходів із підвищення ефективності виконання Програми реформування житлово-комунального господарства міста.

Крім того, рішенням виконкому Первомайської міської ради Луганської області від 25.05.2010 року з метою створення умов щодо активної участі членів територіальної громади у вирішенні власних проблем затверджено Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності Первомайської міської ради та її виконавчих органів. За підсумками громадської експертизи виконання програми реформування ЖКХ міста Первомайська планується провести інформаційну кампанію шляхом підготовки брошюри „Практика громадської експертизи в місті Первомайську”,  для розповсюдження серед виконавчих комітетів міських рад Луганської області; розміщення інформації в ЗМІ регіону та України (в тому числі електронних), розміщення інформації з результатами експертизи на Інтернет –сайтах Кабінету Міністрів України та Міністерства з питань ЖКГ.

Крім підвищення ефективності прийняття рішень, проведення громадських експертиз, можуть допомогти органам місцевого самоврядування у залученні коштів, як державного бюджету, так й неурядових організаційна вирішення кричущих проблем життєдіяльності територіальних громад.

Завдяки впровадженню цього виду громадського контролю з’явиться можливість оцінити ймовірні наслідки управлінських актів до, а не після їхнього ухвалення, врахувати корисні пропозиції зацікавлених осіб і зробити ці акти якіснішими та соціально результативнішими.

Висновки

1. Більшість членів територіальних громад  сьогодні стикаються із проблемами відсутності відкритих механізмів прийняття місцевими органами влади управлінських рішень, розпорядження власністю територіальних громад, проблемами підзвітності та відповідальності виборних представників перед громадою, непрозорим витрачанням коштів із бюджетів громад.

2. Переважна частина населення позбавлена правових підстав для реалізації своїх прав на участь в політичному процесі на місцевому рівні. Існуючі форми прямої участі носять формальний характер, через що є малоефективними.

3. Органи місцевого самоврядування в більшості випадків унеможливлюють залучення інститутів громадянського суспільства до обговорення суспільно-політичних рішень, не приймаючи статути територіальних громад.

4. Нормативно-правова база, яка регулює участь громадськості у політичному процесі, потребує значного удосконалення. Забезпечення ефективної участі громадськості у формуванні політичних рішень органів місцевого самоврядування, проведенні громадських експертиз ціх рішень (як однієї з форм громадського контролю), та їх виконання є неможливим без здійснення серйозної роботи у сфері створення комплексного законодавчого механізму.

5. Спостерігається пасивна позиція органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства щодо використання існуючого механізму проведення громадських експертиз для вирішення власних завдань та проблем.

Рекомендації:

1. Пропозиції для органів державної влади.

1.1. Необхідно визначити пріоритетні сфери застосування механізму громадської експертизи та створити експертну мережу з-поміж громадських організацій, органів самоорганізації населення, об’єднань підприємців та інших організацій громадської експертизи на підставі їх конкурсного відбору.

1.2. Треба доповнити чинне законодавство нормами, які б передбачали обов’язковість здійснення громадської експертизи певних видів актів органів публічної влади. а статути територіальних громад - порядком формування громадських експертних інституцій та процедурами здійснення громадської експертизи.

1.3. Потребно відкоригувати механізм проведення громадської експертизи, наприклад, вводити питання відповідальності органів влади, у тому числі місцевого самоврядування – аби було розуміння, що цей інструмент є обов`язковим для них, шляхом прийняття відповідного закону. Адже нині Постанова має рекомендаційний характер і це один із ризиків.

1.4. Необхідно створити загальнодержавний реєстр громадських експертиз для більшої поінформованості суспільства.

1.5. Необхідно забезпечити усвідомлення органами публічної влади та посадовими особами усіх рівнів необхідності існування громадського контролю як невід'ємної складової системи публічного управління (як зворотний зв'язок та зовнішнє оцінювання).

1.6. Необхідно установити тісний творчий зв'язок та обмін досвідом діяльності щодо здійснення громадського контролю між громадськими організаціями та владними структурами, які займаються створенням та розвитком системи громадського контролю в країні, з відповідними зарубіжними та міжнародними організаціями.

2. Пропозиції для органів місцевого самоврядування.

2.1. Необхідне прийняття статутів територіальних громад, або доповнення існуючих нормами, які передбачали б участь інститутів громадянського суспільства залучення громадськості до формування і прийняття політичних рішень, у тому числі шляхом проведення громадських експертиз.

2.2. Необхідно закріпити у статутах територіальних громад положення про обов’язкове проведення громадських слухань та громадських експертиз рішень з питань житлово-комунального господарства та місцевого бюджету.

2.3. Необхідно доповнити статути територіальних громад порядком формування громадських експертних інституцій.

2.4. Необхідно затвердити власними рішеннями порядки сприяння проведенню інститутами громадянського суспільства громадських експертиз діяльності органів місцевого самоврядування.

2.5. Необхідно самостійно ініціювати проведення громадських експертиз, використовуючи потенціал об'єднань громадян для вирішення проблемних питань життєдіяльності територіальних громад.

2.6. Необхідно широко інформувати членів територіальних громад про підготовку та прийняття рішень органами місцевого самоврядування, використовуючи крім засобів масової інформації, електронні ресурси, створюючи власні Інтернет-сайти з механізмами зворотнього зв'язку.

2.7. Необхідно установити тісний зв'язок та обмін досвідом діяльності щодо сприяння проведенню громадських експертиз між органами місцевого самоврядування всіх рівнів.

2.8. Необхідно забезпечити усвідомлення органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами необхідності існування громадського контролю як невід'ємної складової системи публічного управління (як зворотний зв'язок та зовнішнє оцінювання).

3. Пропозиції для інститутів громадянського суспільства.

3.1. Необхідно допомогти людям самоорганізуватися для вирішення існуючих проблем і проведення громадських експертиз, які є одним з інструментів для відстоювання інтересів простих громадян. До того ж, це чи не єдиний існуючий механізм, коли від органів влади можна домогтися потрібної для територіальної громади інформації.

3.2. Необхідно досягти усвідомлення громадянами, громадськими об'єднаннями, територіальними громадами своєї відповідальності за стан справ на власній території, що має спонукати найбільш активних та небайдужих членів співтовариства добровільно брати участь у здійсненні громадського контролю.

3.3. Необхідно створити постійно діючу систему навчання та підвищення кваліфікації осіб - громадських експертів, які беруть участь у здійсненні громадського контролю, забезпечити їх фахову спеціалізацію та озброєння необхідними нормативно-методичними матеріалами.

3.4. Необхідно створити асоціації інститутів громадянського суспільства, які здійснюють громадський контроль (громадські експертизи), що дає можливість представляти на владному рівні інтереси кожної окремої організації та впливати законними методами на формування та реалізацію державної політики у цій сфері.

До сторінки КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ